Технологічна документація містить креслення виробу й технологічну карту виготовлення виробу. З початку, виконують ескіз виробу, а потім розробляють і виконують технологічну карту.
Розробку технологічної карти треба починати з визначення послідовності виконання операцій обробки виробу, при цьому треба враховувати раціональне використання матеріалу, правила безпечної праці, технологічність виготовлення виробу, а також зручність роботи. Якщо виріб, що виготовляється, складається з декількох деталей тоді треба розробити послідовність виконання кожної деталі окремо, а вже потім скласти виріб. В деяких випадках доцільно об'єднати обробку декількох деталей в одній операції.
Після того як визначена послідовність операцій виконують технологічну карту у вигляді таблиці де вказують номер операції та послідовність обробки, потім зображують ескіз обробки і дають перелік необхідного обладнання, пристосування та інструменту.
Більш докладно розробку і оформлення технологічної документації розглянемо на прикладі зразка техкарти для першого трудового завдання - виготовлення рукоятки молотка.
Ескіз рукоятки молотка виконується за розмірами відповідного варіанту. Виконуючи технологічну карту виготовлення рукоятки молотка на ескізах обробки проставляються всі потрібні розміри.
Розміри рукоятки молотка, будь якої ваги, вказані в таблиці по варіантах. Також у таблиці зазначені рекомендовані розміри заготовки для виготовлення рукоятки молотка.
| № варіанта | Маса молотка, г. | Всад. мм | Розміри рукоятки, мм | ||||||
| в чистоті | в заготовці | ||||||||
| h | b | L | A | B | k | d | SxFxH | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | 50 | 12 | 7 | 250±5 | 18-1 | 12-1 | 13-0,5 | 8-0,5 | 260x25x18 |
| 2 | 100 | 16 | 9 | 250±5 | 22-1 | 14-1 | 17-0,5 | 10-0,5 | 260x25x20 |
| 3 | 200 | 20 | 10 | 280±5 | 26-1 | 15-1 | 21-0,5 | 11-0,5 | 290x30x20 |
| 4 | 400 | 25 | 12 | 330±5 | 31-1 | 18-1 | 26-0,5 | 13-0,5 | 340x35x25 |
| 5 | 500 | 30 | 15 | 350±5 | 35-1 | 21-1 | 31-0,5 | 16-0,5 | 360x40x27 |
| 6 | 600 | 30 | 15 | 350±5 | 35-1 | 21-1 | 31-0,5 | 16-0,5 | 360x40x27 |
| 7 | 800 | 32 | 18 | 400±5 | 38-1 | 26-1 | 33-0,5 | 19-0,5 | 410x45x30 |
| 8 | 1000 | 32 | 18 | 450±5 | 38-1 | 26-1 | 33-0,5 | 19-0,5 | 460x45x30 |
На першій сторінці зразка техкарти зображене креслення рукоятки молотка. На наступних сторінках наводиться приклад виконання технологічної карти виготовлення рукоятки молотка.
З початку виконують розкрій матеріалу, тобто розпилюють дошку на заготовки. Перша операція передбачає розмічання дошки товщиною F по довжині заготовки S, а друга - пиляння деревини поперек волокон використовуючи широку ножівку. Потім розмічають відпиляний відрізок на заготовки товщиною H, далі розпилюють деревину вздовж волокон, використовуючи вузьку ножівку. Після виконання перших чотирьох операцій маємо заготовку розмірами SxFxH, з якої далі і виготовляється рукоятка молотка.
У п'ятій та шостій операції виконують стругання першої пласті та першої кромки контролюючи прямий кут між ними дерев'яним кутником, тобто готують базові поверхні. Ці операції виконують рубанком з одинарним ножем. Далі виконують розмічання заготовки по ширині потовщеного кінця рукоятки (розмір А) відносно базової кромки як показано на ескізі, але з двох сторін, тобто на обох пластях. Цю операцію зручно виконувати рейсмусом.
Восьма операція передбачає стругання другої кромки рубанком з одинарним ножем. Потім розмічають товщину рукоятки (розмір В) відносно базової пласті на обох кромках, використовуючи рейсмус. Далі стругають другу пласть, контролюючи її прямолінійність, а також прямий кут між нею і суміжними поверхнями.
Тепер треба розмітити довжину рукоятки (розмір L) відносно правого торця, як від базової поверхні, яка в цьому випадку спеціально не готується, а лише приймається. Потім заготовку розпилюють широкою ножівкою.
Після виконання дванадцяти операцій маємо заготовку за розмірами LxАxВ, але рукоятка молотка з одного кінця ширше (розміри АxВ), а з другого кінця вузька (розміри kxd). Тому у тринадцятій операції розмічають ширину рукоятки у вузькому кінці, тобто розмір k, і стругають обидві кромки рубанком з одинарним ножем. Далі розмічають товщину рукоятки у вузькому кінці (розмір d) і стругають обидві пласті. Тепер треба закруглити рукоятку, для цього розмічають чотири повздовжні фаски рейсмусом. Розмір визначають самостійно, тому що розміри закруглення на кресленні не вказані. Далі знімають фаски рубанком з одинарним ножем, а потім закруглюють рукоятку молотка шліфувальною шкуркою.
Двадцята операція передбачає розмічання закруглення потовщеного кінця рукоятки, як показано на ескізі. У наступній операції виконується закруглення рукоятки молотка. Далі її шліфують і оздоблюють.
Розглянута технологічна карта дає змогу зробити важливий висновок: узагальнена послідовність виконання операцій завжди приблизно однакова. З початку виконується розкрій пиломатеріалу, потім на отриманій заготовці готуються базові поверхні (інколи лише призначаються) від яких виконується розмітка, а далі йде та чи інша операція обробки деревини різанням і обов'язковий контроль якості обробки. Але в технологічній карті операції контролю не відокремлюються як самостійні операції, а лише до переліку різального інструменту додається й контрольний. Таким чином послідовно виконуються всі потрібні операції обробки будь-якого виробу.