ТЕМА. Виготовлення виробів, що не мають з'єднань.

ХІД РОБОТИ
1. Вивчити техніко-технологічні відомості.
2. Ознайомитись з трудовим завданням.
3. Скласти звіт з лабораторної роботи.
4. Виконати трудове завдання.
5. Захистити звіт з виконаної роботи.
   
   ЗМІСТ ЗВІТУ
1. Тема роботи.
2. Короткі техніко-технологічні відомості.
3. Технологічна документація на виріб, що виробляється.
   
   
   ТЕХНІКО - ТЕХНОЛОГІЧНІ ВІДОМОСТІ

При виготовленні будь-якого виробу з деревини на початку розмічають заготовку (попередня розмітка), а потім розмічають сам виріб (остаточна розмітка). Різниця між розмірами заготовки і виробу називається припуском на обробку. Остаточна розмітка - це нанесення контурних рисок майбутнього виробу відносно базових поверхонь. Базовою є рівна й гладенька поверхня, що попередньо оброблялася.

Вимірювальні і розмічальні інструменти: лінійки, метр складний металевий, метр складний дерев'яний, рулетка, кутник дерев'яний, кутник металевий, єрунок, малка, висок, перевірочна лінійка, рівень, шило, циркуль, рейсмус, розмічальна гребінка [1, с.61].

Елементи зубів пилки: ріжуча кромка, бокові кромки, задня грань, передня грань, вершина зуба. Розміри зубів пилки характеризують кроком, висотою, а також западиною [1, с.57].

За формою зубів розрізняють пилки: поздовжні, поперечні й універсальні. За призначенням пилки бувають: з великим кроком, які використовуються для пиляння м'якої деревини; з малим кроком, які використовуються для пиляння твердої деревини. За конструкцією пилки поділяються на натягнуті (лучкові пилки) та не натягнуті (ножівки) [1, с.56].

Послідовність підготовки пилок до роботи: правлення полотна, фугування зубів, розводка зубів, заточування зубів пилок [1, с.59, 64].

Види пиляння деревини: пиляння вздовж волокон при горизонтальному закріпленні заготовки; пиляння вздовж волокон при вертикальному закріпленні заготовки; пиляння поперек волокон при горизонтальному закріпленні заготовки; пиляння під різними кутами до напрямку волокон [1, с.61, 67].

Пиляння деревини лучковими пилками і ножівками - операція малопродуктивна та трудомістка. Для полегшення праці й підвищення продуктивності використовуються ручні дискові електропилки [1, с.62, 70].

Стругання деревини.

Розрізняють площинне та профільне стругання. Для стругання деревини використовують рубанки, які складаються з колодки, ножа, клина, а також можливо упора, рукоятки, ріжка та ін. [1, с.72].

Інструмент для ручного стругання плоских поверхонь: шерхебель, рубанок з одинарним ножем, рубанок з подвійним ножем, фуганок, напівфуганок, шліфтик, цинубель, торцевий рубанок, електрорубанок [1, с.74].

Елементи деталей профільної форми: паз, гребінь, фальц, чверть, кальовка, галтель, пом'якшення, закруглення [1, с.44].

Інструмент для ручного профільного стругання: фальцгебель, зензубель, галтель, штабгобель, кальовка, грунтубель, шпунтубель, горбач [1, с.85].

Послідовність заточування ножів стругальних інструментів: 1) формування правильної фаски ножа; 2) остаточне заточування; 3) контроль якості заточки; 4) правка і доводка [1, с.75, 78]. Після заточення ножа рубанок підготовлюється до роботи, тобто складається і налагоджується [1, с.80].

Підготовка профільного інструменту майже збігається з відповідною підготовкою рубанків для площинного стругання [1, с.87].

Стругання починається з огляду заготовки й визначення напрямку волокон, а потім заготовка закріплюється на верстаті. На початку стругання сильніше притискується до поверхні заготовки передня частина рубанка, у кінці - навпаки, а в середині притискується вся колодка [1, с.76, 80]. Для механізованої обробки деревини використовується електричний рубанок [1, с.76, 83].

Обробку кромки заготовки у вигляді чверті (фальца) можливо виконати зензубелем або фальцгебелем. У випадку використання зензубеля потрібно попередньо розмітити рейсмусом ширину і глибину чверті (фальца). Стругання фальцгебелем виконується без розмічання [1, с.88].

Для видовбування гнізд і вушок, а також вибирання прямокутних пазів використовуються теслярські або столярні долота. Для зачистки шипів, гнізд і вушок, підгонки з'єднань, зрізання фасок, а також для довбання в тонких деталях використовуються стамески плоскі або напівкруглі [1, с.90]. Розрізняють два види довбання: наскрізне й не наскрізне [1, с.92, 94]. Для механізованого довбання деревини застосовуються електродовбальники [1, с.92, 97].

Різальним інструментом для свердління деревини є свердла: ложкові, центрові, спіральні, гвинтові та ін. Для ручного свердління використовуються такі пристосування, як коловорот, ручна дриль, бурав і електродриль [1, с.98]. Свердління наскрізних і не наскрізних отворів виконується, або вздовж, або поперек волокон, інколи під довільним кутом [1, с.101].

ТРУДОВЕ ЗАВДАННЯ
1. Ознайомитися з технічними умовами та конструкцією виробу згідна варіанта завдання.
2. Виконати креслення виробу на окремих аркушах паперу (формат А4).
3. Розробити та виконати технологічну карту виготовлення виробу на окремих аркушах паперу (формат А4).
4. Виготовити виріб згідно технологічної документації.
5. Проаналізувати відповідність технологічної карти.
   
   ЛІТЕРАТУРА
1. Муравьёв Е. М., Молодцов М. П. Практикум в учебных мастерских. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2120 "Общетехн. дисциплины и труд" и учащихся пед. уч-щ по спец. № 2008 "Преподавание труда и черчения в неполной сред. шк." В 2 ч. Ч. 2. Обработка древесины и пластмасс / Под ред. Е. М. Муравьёва. - М.: Просвещение, 1987. - 240 с.: ил.